Слово про Юрія Шовкопляса

Шовкопляс Юрій Юрійович – український письменник, прозаїк. Член літературної групи Пролітфронт у 1920-тих роках. Власкор «Літературної газети» (Москва) та «Літературної газети» (Київ). Обіймав посаду керівника кафедри журналістики Харківського університету (1949–1951) та Харківської організації СПУ (1953–1956). З 1956 по 1960 – головний редактор харківського журналу «Прапор».

Юрій Юрійович є автором багатьох збірок оповідань: «Геній», «Пробудження вночі» (1929), «Проникливість лікаря Піддубного», «Студенти», «Професор» (1930), «Договір на змагання» (1931), «Пригоди песика Джемки», «Лист» (1934),
«Скажені вовки» (1941); повісті: «Весна над морем», «Проект електрифікації» (1929), «Земляний похід» (1933), «Починається юність» (1938); романи: «Завтра» (1931), «Інженери» (ч. 1 — 1934, ч. 2 — 1937, нове, доповнене видання — 1967), «Людина живе двічі» (1962), «Лікарю, вилікуй себе самого!» (1964); зб. нарисів: «Електричний СРСР» (1932), «Народження

електричного струму» (1936). Вибрані твори у 2-х томах (1973).