Усі ми родом із дитинства

Сьогодні ми відзначаємо 109-річчя від дня народження надзвичайно талановитої дитячої письменниці –  Оксани Іваненко. Згадаймо її твори, які вчили нас пізнавати світ, вчили відрізняти добро від зла, вчили жити.

Народилася майбутня письменниця Оксана Іваненко 13 квітня 1906 року в Полтаві. Її мати працювала вчителем в дитячому притулку. Батько – редактор газети (пізніше – вчитель мови й літератури), тому слова «коректура», «верстки» увійшли в життя дівчинки з перших кроків. У шість років Оксана вже сама видавала журнал для дітей "Гриб", "передплатна вартість" якого – два аркуші паперу.

З дитинства дівчинка захоплювалася літературою:  "У нас була велика бібліотека. Бібліотека містилася в маленькій літній кімнаті, і щоліта ми з братом починали її впорядковувати, але поринали в читання… і тому так нам і не вдалося її упорядкувати. Бібліотека – це було наше володіння".

Оксана з дитинства мріяла стати вчителем. Тому, коли в роки Першої світової війни мати в другу зміну в приміщенні "Дому трудолюбія" організувала безкоштовну школу для біженців і робітників, дівчинка охоче допомагала їй у цій роботі.

У 16 років Оксана почала працювати вихователем у дошкільному дитбудинку. Тут вона створювала інсценівки і казки спеціально для дітей.

Навчаючись у Харківському інституті народної освіти, О. Іваненко влітку працювала вихователем в колонії імені Горького, якою керував видатний педагог А.С. Макаренко.

Своє перше оповідання "До царя" Оксана Іваненко опублікувала в часописі "Червоні діти" (1925), а перша книжка для дітей "Майка та жабка" була

надрукована 1930 року. Відтоді видано близько 50 книжок для дітей та юнацтва ("Дитячий садок" (1931) "Черевички" (1933) "Лісові казки" (1934) "Великі очі" (1936) "Джмелик" (1937) "Три бажання" (1940) "Куди літав журавлик" (1947) "Казки" (1958).   Крім цього Оксана Іваненко є автором повістей ("Друкар книжок небачених" (1947, про Івана Федоровича) "Рідні діти" (1951) "Богдан Хмельницький"

(1954) "Великий шум" (1967) та романів ("Тарасові шляхи" (1961, перші дві частини вийшли 1939; про Тараса Шевченка)

"Марія" (1973, 1988; про Марка Вовчка).

У 1947-1951 роках  Оксана Дмитрівна була головним редактором журналу "Барвінок".

 Оксана Іваненко є  лауреатом літературної премії імені Лесі Українки (1974) за повість "Рідні діти", роман "Тарасові шляхи" та "Лісові казки"); лауреатом Шевченківської премії (1986) за книгу "Завжди в житті").

Крім цього, авторка нагороджена орденом Дружби народів, трьома орденами "Знак Пошани",  медалями