Конституція Пилипа Орлика

Пилип Орлик, гетьман України в 1710–1742 роках (у вигнанні), при обранні гетьманом в квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», що пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одну з перших конституцій Європи.

На допомогу абітурієнтові

Бік чи сторона?

Перший найпопулярніший твір українською

Перший варіант найпопулярнішого за межами нашої країни літературного твору, написаного українською мовою, було створено 340 років тому (1676 р.). І це не «Енеїда» Котляревського. Задовго до того, як  «Енеїда» остаточно витіснила з української літератури старослов’янську мову, без неї обходилися й запорозькі писарі, коли писали «Листа турецькому султану».

От і прийшла Третя Пречиста, або ж Покрова

От і прийшла Третя Пречиста, або ж Покрова, що не лише землю снігом вкриває, але й «піднімає бабу на ноги», щоб погуляти на весіллях.

У народі з 14 жовтня починали справляти весілля, що тривали до початку пилипівського посту – 27 листопада. 

Неодружені ж дівчата цього дня йшли до церкви і просили аби «Свята Покрівонька покрила голівоньку чи хусткою, чи ганчіркою аби не була дівкою». Та святій Покрові молилися не лише дівчата. Пресвята Богородиця була покровителькою запорозького козацтва та й усієї України.

Що ж до побуту, то на Покрову вирізали чотири дернини, клали їх на горищі по всіх кутках, травою донизу «аби взимку у хаті було сухо». З Покровою також пов’язано чимало метеорологічних спостережень. Зокрема, яка Погода на Покрову, такою буде і зима.

За церковним календарем 14 жовтня відзначається двонадесяте свято Покрови Пресвятої Богородиці.
Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча воно було запроваджене ще з часів хрещення Русі. Особливе шанування Покрови Богородиці починається з ХІІ століття за князювання Андрія Боголюбського, який і збудував першу на Русі Покровську церкву. Покрова Пресвятої Богородиці була одним із найголовніших свят запорозьких козаків, котрі будували багато однойменних храмів та особливо шанували ікони Покрови.

"Людина найкращих звичаїв, а також видатної вченості"

Однією із найяскравіших постатей у нашій історії початку XVII ст. був Герасим Смотрицький, талановитий письменник-полеміст, поет, учений-філолог, людина всебiчної європейської освіти, релігійний і культурний діяч. Перший ректор Острозької школи (академії). Керував редакторською працею у процесі видання Острозької Біблії (1581), написав до неї віршований текст і обидві передмови. Автор полемічної праці «Ключ царства небесного».

До теперішнього часу  не є відомим, де Герасим Смотрицький здобув освіту. Сам себе він скромно називав «простаком невченим» і в передмові до «Острозької біблії» (1581 р.) зазначав, що «училища ніколи не бачив». Проте, не викликає сумнівів, що автор «Ключа царства небесного» здобув початкову освіту в домашніх учителів, що було типовим для шляхти XVI ст., а згодом опанував сучасну йому науку шляхом наполегливої самоосвіти.

Незважаючи на це, сучасники говорили, що він «людина найкращих звичаїв, а також видатної вченості» «умілий у науках грецьких, латинських і в мові слов’янській».

Високо цінуючи вченого, князь К.Острозький призначив його на посаду першого ректора Острозького колегіуму. І йому вдалося організувати навчальний процес за найкращими зразками європейських академій. Програма колегіуму поєднувала елементарну, середню та основні елементи вищої освіти. Вона ґрунтувалася на вивченні «семи вільних наук», вводилися також основи філософії. Високого рівня досягло вивчення музики хорового співу. Звідси по Україні та Білорусі поширився т.зв. «острозький наспів». Як зазначив один із сучасників, тут навчалася «руська молодь, як шляхетського, так і плебейського походження».

Цікавим є той факт, що навіть прихильники і проповідники католицтва називали Острозьку школу колегіумом. Звеличуючи католицькі університети, один з них І.Потій, стверджував, що в Острозькій школі можна побачити таке, чого «ні в Польщі, ні в Литві… ні на Русі не знайдеш». На думку відомого вченого І. Голеніщєва-Кутузова, Острозька школа була предтечею академій у Києві та Москві.

"Шість натхненних почуттів" (Читає Юлія Беген)

"Він прожив тихо, наче ненароком укинутий у несуголосну йому добу..."

Володимир Свідзинський, український поет, перекладач, є  автором збірок поезій, серед яких  «Ліричні поезії», «Вересень», «Медобір».

В моїй уяві образ твій,

 Осяяний любов'ю і весною, 

Неначе сонячний навій, 

Обвинений блакиттю молодою. 

А імені твойого звук – 

Як огнекрилий мак у полю, 

Як зорні наспіви куколю, 

Як пахощі подільських лук

   (Володимир Свідзинський)

Доля Володимира Свідзинського вражає уяву тих, хто відкриває його для себе: він прожив тихо, наче ненароком укинутий у несуголосну йому добу, свою трагічну загибель передбачив у пророчих віршах, його архіву не існує, як немає і могили.

Коли німецькі війська наблизилися до Харкова, НКВД запровадив вибіркові арешти тих мешканців, які ще не евакуювалися. Свідзинський не поспішав використати свій евакуаційний талон через небажання дочки виїжджати і тому потрапив під облаву.

Нині є вже свідчення, що Свідзинського разом із іншими силоміць евакуйованими просто гнали під конвоєм на схід, а потім спалили живцем у якійсь будові між Куп’янськом і Старим Салтовом. У своїх поезіях він висловив чітке передчуття своєї смерті в огні:

В полум’ї був спервовіку

І в полум’я знову вернуся...

І як те вугілля в горні

В бурхливім горінні зникає,

Так розімчать, розметають

Сонячні вихори в пасма блискучі

Спалене тіло моє...

Літературний календар на жовтень

1 жовтня —  Міжнародний день музики

2 жовтня —  День  учителя

                        110 років від дня народження Івана Павловича Багряного (1906—1963),українського письменника

4 жовтня  — 125 років від дня народження Юрія Клена (Освальда Бургардта) (1891—1947), українського письменника, перекладача, літературознавця, редактора, викладача

5 жовтня — 110 років від дня народження Івана Дмитровича Ковтуна (1906—1937), українського прозаїка

6  жовтня —  135 років від дня народження Івана Антоновича Кочерги (1881—1952),українського драматурга

          70 років від дня народження Марини Миколаївни Меднікової (1946), української письменниці, сценаристки, кіноредактора

7 жовтня —  75 років від дня народження Миколи Михайловича Яненка (1941), українського прозаїка

9 жовтня —  День художника

                       130 років від дня народження Іванни Омелянівни Блажкевич (1886— 1977), української поетеси, письменниці

10  жовтня —  50 років від дня народження Надії Симчич (1966), українського прозаїка, драматурга, автора казок

14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці

                        День українського козацтва

                        День захисника України

15 жовтня — 95 років від дня народження Дмитра Омеляновича Луценка(1921—1989), українського поета, лауреата Шевченківської премії (1976)

17 жовтня — 80 років від дня народження Івана Федоровича Драча (1936), українського поета, перекладача, кінодраматурга, громадського і політичного діяча, лауреата Шевченківської премії (1976)

19 жовтня — 110 років від дня народження Сергія Іларіоновича Воскрекасенка (1906— 1979), українського поета

21 жовтня —  Міжнародний день шкільних бібліотек

29 жовтня —105 років від дня народження Івана Антоновича Цюпи (1911—2004), українського письменника

30 жовтня —95 років від дня народження Пилипа Дмитровича Бабанського (1921— 1994), українського прозаїка

31 жовтня — років від дня народження Івана Івановича Манжури (1851—1893), українського поета