Конституція Пилипа Орлика

Пилип Орлик, гетьман України в 1710–1742 роках (у вигнанні), при обранні гетьманом в квітні 1710 року складає «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорізького», що пізніше дістали назву Конституція Пилипа Орлика – одну з перших конституцій Європи.
Нею Пилип Орлик зобов'язувався обмежити гетьманські прерогативи, зменшити соціальну експлуатацію, зберегти особливий статус запорожців і боротися за політичне й церковне відокремлення України від Росії.

«Ми не можемо незворушно дивитися на страждання нашої милої Вітчизни, бачити порушення її прав за стількома пунктами. Ми не будемо діяти керуючись почуттям помсти, а навпаки – згідно зі справедливістю та правом, що дозволяє кожному боронити свою власну справу та свою власну мету» (Пилип Орлик)

Конституція Пилипа Орлика боролася з корупцією. Шість із 16 статей документу спрямовані проти зловживання владою і на боротьбу з корупцією. Цей термін вживають в написаному староукраїнською мовою оригіналі тексту.

Зокрема, гетьманові заборонялося «на свій персональний пожиток використовувати військовий скарб, а задовольнятися лише своїми оброками та приходами, які кладуться на булаву та його гетьманську особу». Полковники також «не повинні мати інтересу до скарбів полкових, задовольняючись своїми приходами і добрами».

Для дотримання цього запроваджувалася система виборних і «заприсяжених» підскарбіїв.

Конституція застерігала, «щоб ясновельможний гетьман нікому за корупції полковничих урядів та інших військових та посполитих начальств не давав». Так само й полковників зобов’язали не ставити сотників та урядників «через корупції та будь-які інші респекти».

Ще один антикорупційний пункт був проти пільговиків, які вибили собі звільнення від повинностей. Водночас посадовцям та слугам гетьмана, якщо вони мандрували «за приватними ділами, а не військовими» заборонялося вимагати «підвід, кормів, напоїв та провідників, бо через те городовим розорення».

Остання стаття присвячена податковій сваволі. Урядовцям наказали працювати, «зайвого від купців не вимагаючи і людям убогим не чинячи жодного здирства».