Такий близький нам щемливий останній дзвоник… Щороку він
нагадує про те, що закінчився ще один навчальний рік… Учителі ж бо живуть термінами шкільними. І початок року для них – це 1 вересня, а закінчення – звук останнього дзвоника. Уся шкільна країна
живе за цими законами.
І от добіг до
кінця ще один навчальний рік. Ще один рідний серцю випуск залишає наші стіни…
Випускники вийшли на останню урочисту
лінійку, а далі — випускний бал. Так хотілося їм швидше закінчити школу, щоб
відчути себе дорослими, самостійними, впевненими, незалежними... Але чому ж так
щемно на душі? Що ж заважає безтурботно
веселитися, може, те, що більше вже
ніколи випускники не стануть на шкільній лінійці, не зайдуть у свій клас? не
зійдуться усі разом, як завжди було впродовж усіх років... Сумно і тривожно на серці
сьогодні цим дорослим дітям. Вони і справді стали зовсім дорослими, але для
школи, для вчителів залишаться завжди дітьми, пустотливими і веселими,
радісними і щасливими, неповторними і різними... Таке наше вчительське життя — зустрічати ... а потім, через роки, проводжати в доросле життя, від щирого серця бажаючи їм щасливої долі...
Дорога українська освітянська родино, бажаю наснаги, терпіння,добра, радості, нових звершень)
Немає коментарів:
Дописати коментар