Узгодження іменників із числівниками

З числівниками два, три, чотири іменник завжди ставимо в називному відмінку множини: два тижні, три квартали, чотири автомобілі; з числівниками, починаючи від п’яти,— в родовому відмінку множини: “П’ять маленьких діток сплять” (переклад Лесі Українки).

Тільки іменники, які в множині втрачають суфікс — ин-, та іменники четвертої відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: двадцять два слобожанина (бо слобожани), сорок три киянина (бо кияни), п’ятдесят чотири селянина (бо селяни); два імені, три галченяти, чотири племені.

Якщо числівники два, три, чотири вказують не на точну, а на приблизну кількість, тоді відповідний іменник треба ставити перед ними в родовому відмінку множини: років два, діб зо три, тижнів чотири.

Зі складеними числівниками відмінок іменника залежить від останнього числа, тобто коли воно два, три, чотири, буде називний (триста дві книжки), а коли п’ять і далі — родовий множини: шість рідних братів, чотирнадцять нових будинків. За зразком числівника п’ять відмінюються числівники від дев’яти до двадцяти включно, а також тридцять. Числівники сорок, дев’яносто, сто в непрямих відмінках (родовому, давальному, орудному й місцевому) вживаються із закінченням — а: сорока, дев’яноста, ста.

Неозначено-кількісні числівники кільканадцять, кількадесят відмінюються як п’ять. У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини: з трьохсот п’ятдесяти семи тисяч шестисот двадцяти чотирьох (гривень). Збірний числівник двоє в непрямих відмінках має форми числівника два, інші збірні (троє, четверо, п’ятеро і т. ін.) — форми відповідних кількісних числівників. Числові найменування нуль, тисяча, мільйон, мільярд відмінюються як іменники: нуль як кінь, тисяча як круча, мільйон як медальйон, мільярд як кілограм.

Збірні числівники поєднуються:

а) з іменниками чоловічого роду на означення осіб, тварин і птахів: двоє житомирян, троє учнів, четверо коней, п’ятеро орлів;

б) з іменниками середнього роду: двоє вікон, троє відер (а також два вікна, три відра), троє лошат, четверо курчат;

в) з іменниками, що вживаються лише в множині: двоє воріт, троє ножиць, четверо окулярів. Після збірних числівників (окрім обидва) іменник виступає у родовому відмінку множини (четверо голубів), а після обидва, обидві — у називному множини (обидва хлопці, обидві сестри). У непрямих відмінках іменник і числівник стоять в одному відмінку: двох робітників, двом робітникам.

У датах назви місяців уживаються в родовому відмінку: перше лютого, першому лютого, з першим лютого (а не лютим).

Порядкові числівники перший (перша, перше), другий (друга, друге), четвертий (четверта, четверте), п’ятий (п’ята, п’яте), сотий (сота, соте) тощо відмінюються як прикметники твердої групи, а третій (третя, третє) — як прикметники м’якої групи.

У складених порядкових числівниках відмінюється останній компонент: тисяча дев’ятсот тридцять четвертий рік — тисяча дев’ятсот тридцять четвертого року.

Дробові числівники читаються так: 1/2 — одна друга, 1/3 — одна третя, 1/4 — одна четверта, 5/2 — п’ять других, 2/3 — дві треті, 3/4 — три четверті, 4/3 — чотири треті, 3/5 — три п’яті, 2/7 — дві сьомі, 9/10 — дев’ять десятих. Відмінюються вони як звичайні числівники: двом третім, трьома п’ятими; ділити на одну двадцяту. Половина (1/2), третина (1/3), чверть (1/4) відмінюються як звичайні іменники. Числівники півтора (відра), півтори (тисячі), півтораста не відмінюються.

Після дробових числівників, а також після півтора, півтори іменник стоїть у родовому відмінку однини: двох десятих відсотка, двома десятими відсотка, півтора місяця, півтори тонни. Зрідка він може мати форму родового відмінка множини: дві п’яті виробів, одна десята запасів золота.

Половина — третина — чверть

Половина зазвичай виступає зі словами перша, друга (перша половина дня, друга половина матчу тощо). В усному мовленні часом неправильно утворюють звороти “більша половина”, “менша половина”. Неможливість такого поєднання лексем випливає з того, що половина означає одну з двох рівних, а не різних частин цілого. Невдалий також вислів “остання половина” (краще: “друга половина”).

Кількісний іменник раз у сполученні з числівником та іменником половина має форму рази (чотири з половиною рази). Якщо цей самий числівник виражений десятковим дробом, то раз має форму родового відмінка — чотири й п’ять десятих раза.

У доповідях, звітах уникають уживання простого дробу зі знаменниками 2, 3, 4: замість 1/2, 1/3, 1/4 пишуть і говорять половина, третина, чверть. Але при протиставленні, а також при спеціальному наголошенні можуть використовуватися й дробові числівники. “Одна третя студентів інституту поїхала на виробничу практику в західні області України, а дві треті — в центральні” (з газети).

Коли співвідношення 1/3 або 1/4 передаються словами третина, чверть, то перед ними не треба ставити числівник одна (неправильно: одна третина, одна чверть).

Стилістична традиція щодо вживання лексеми третина без числівника одна підтримується ще й морфологічним складом третини: адже до неї входить суфікс — ин-, що надає слову значення одиничності, й тому відпадає потреба у вживанні числівника. Мабуть, за аналогією до третини і чверть узвичаєно ставлять без одна.

Дробові числа, які мають у знаменникові цифри 5 і далі, вживаються без слова частина (частка). “На сьогодні вже виконано одну п’яту (а не одну п’яту частину, одну п’яту частку) роботи”. Стилістично невдалим є передавання дробу з чисельником одна та знаменником 5 і далі без називання чисельника — за аналогією до третини, чверті — там, де наводяться точні підрахунки. “На сьогодні вже виконано п’яту частину (треба: одну п’яту) роботи”.

Проте в усному мовленні та в художній літературі таке слововживання є звичним: “Коли б хоч десята частина з його бажань здійснилася...” (Михайло Коцюбинський).

З “Уроків державної мови”