Притча про Любов та Кохання

В одній звичайні людській душі жили Любов і Кохання.

Вони були схожі, як близнюки, але вели себе чомусь по-різному. Кохання було від природи сліпим, Любов мала стовідсотковий зір.

Що ж таке щастя?

Притча про Щастя

Одного разу йшло Щастя по лісу і раптом упало в яму, сидить Щастя в ямі і плаче. Йшла повз нього людина, Щастя почуло людину і кричить з ями:
– Людино добра! Витягни мене звідси, будь ласка!

– А що ти мені даси за це? – запитує чоловік.

– А що ти хочеш? – перепитало Щастя.

– Я хочу великий і красивий будинок із видом на море, найдорожчий.

Щастя дало людині будинок, людина зраділа, побігла до хати і
забула про Щастя.

Сидить Щастя в ямі, плаче ще голосніше.

Притча про материнську любов

…Жила в одному селі сім’я: батько, мати і двоє діточок - дівчинка і хлопчик. Жили дружно, у злагоді, не ледарювали - то й усе велося в господарстві. Аж якось тяжко занедужав хлопчик. Не відходять від його ліжка рідні, ладні небо йому прихилити, а зарадити біді не в силі. Нелегко батькові дивитися на муки своєї дитини. Вийшов він надвір, ходить по садку. Аж раптом побачив дивну білу постать і впізнав у ній Смерть. Вона прийшла, щоб забрати його сина.

Притча про сліпе кохання

Кажуть, що одного разу на землі зібралися разом усі людські почуття, відчуття і риси.
Коли НУДЬГА вже втретє позіхнула, БОЖЕВІЛЛЯ запропонувало: "Зіграймо в хованки!"
ІНТРИГА нахмурила брови: "Хованки? А що це за гра така?" І БОЖЕВІЛЛЯ пояснило, що одне з них, наприклад воно, розпочинає: закриває очі і рахує до мільйона, а в цей час інші ховаються.

Про мудрість

Притча про МУДРІСТЬ

         

Поки він був маленьким, у нього було тільки Бажання. Воно голосно кричало: "Хочу!". Він підріс і у нього з'явився Обов’язок. Він наполегливо повторював: "Треба!". Він підріс ще й у нього з'явився Страх. Він зловісно шепотів: "Боюся!".

Слідом за Страхом прийшов Сумнів. Він тихо мимрив: "Не так ...". Трохи пізніше прийшла Впевненість. Вона твердо заявляла: "Вперед!". Потім прийшла Шкідливість. Вона хихотіла: "Навпаки!".