Узгодження іменників із числівниками

З числівниками два, три, чотири іменник завжди ставимо в називному відмінку множини: два тижні, три квартали, чотири автомобілі; з числівниками, починаючи від п’яти,— в родовому відмінку множини: “П’ять маленьких діток сплять” (переклад Лесі Українки).

На допомогу абітурієнтові

Бік чи сторона?

Присвяти

Моя милозвучна українська мова

Жанрове розмаїття

Літературні напрями і течії

Абстракціонізм – течія в мистецтві ХХ ст., що відгороджується від об’єктивної дійсності, відмовляється відтворювати реальний світ, а створює натомість комплекс геометричних фігур або просто хаотичних ліній і фарб, що мають виражати якісь суб’єктивні внутрішні інтуїтивні відчуття художника. Представник: Михайль Семенко.

Країна псевдонімів

                   

ХОВАЮЧИ СВОЄ ЛИЦЕ

Практика псевдонімів почалася з давніх часів у культурах різних народів, принаймні користувалися псевдонімами вже давньогрець­кі письменники. Це потрібно було для того, щоб автор міг приховати своє справжнє ім’я, коли йому це ставало необхідно.
Існує чотири головні форми прикриття авторства: псевдоніми, аноніми, містифікації і плагіати.

Особистий — особовий

Дуже часто їх плутають. Кажуть і пишуть: особистий склад військової частини (треба: особовий), особові речі учня школи-інтернату (треба: особисті). А як правильно — особиста чи особова справа, особисті чи особові рахунки? Можливі обидва словосполучення, але кожне з них треба вживати в певному контексті. 

Особиста справа — це справа, яка стосується окремої особи, зумовлюється її власним бажанням і діями. Наприклад: “Мати вважала, що одруження сина — його особиста справа”.

Уживання великої літери

У складних прізвищах, іменах, псевдонімах кожен їхній компонент: Квітка-Основ’яненко, Нечуй-Левицький; Жан-Поль, Зиновій-Богдан, Марія-Тереза. Назви міфологічних істот і божеств: Антей, Аполлон, Ахіллес, Будда, Велес, Перун, Прометей; Бог, Господь, Всевишній, Вседержитель (Творець, Спаситель, Месія, Він, Його, Ним, Йому — у значенні Бог), Син Божий, Мати Божа, Святий Дух, Аллах. 

Увага! Визначено дати проведення тестів ЗНО у 2015 році

Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання у 2015 році відбудеться у червні 2015 року, а загальнообов’язкове тестування випускників шкіл з української мови і літератури у квітні.

Відповідно до календарного плану проведення ЗНО, що затверджений Міністерством освіти і науки, основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання розпочнеться 3 червня тестом з французької мови та завершиться 26 червня тестуванням з хімії. За цей період, випускники шкіл 2015 року, а також минулих років, які вирішать продовжити здобуття освіти у вищих навчальних закладах, матимуть можливість скласти від одного до трьох з 11 запропонованих тестових предметів.

Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду у родовому відмінку

-а, -я

-у, -ю

Назви осіб, власні імена, прізвища (студента, учителя, тесляра, Андрія, Франка) Назви тварин і дерев (ведмедя, дуба, клена) Назви предметів, що мають чітко окреслену форму (малюнка, замка, портфеля, стола (й столу). Назви населених пунктів (Парижа, Харкова, Тернополя) Складені назви населених пунктів, де 2-га частина – іменник – родове поняття (Кривого Рогу, Красного Лиману) Назви мір довжини, ваги, часу (гектара, метра, відсотка, долара, тижня) Але віку, року Назви машин та деталей (дизеля, мотора, поршня) Терміни іншомовного походження, що означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури (атома, синуса, ромба). Українські слова-терміни суфіксального походження (відмінка, трикутника). Але виду, роду, синтаксису, складу, способу)

речовина, маса, матеріал ( водню, кисню, льоду, сиру). Але хліба, вівса збірні поняття (ансамблю, батальйону, колективу) + назви кущових і трав’янистих рослин (бузку, гороху, звіробою, ячменю) + н. плодових сортів дерев (ранету, кальвілю) назви будівель, споруд, приміщень та їх частин (вокзалу, коридору, магазину). Але бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва моста - мосту, паркану – паркана, плота – плоту назви установ, закладів, організацій (університету, клубу) слова зі значенням місця, простору (валу, краю, лугу, майдану). Але горба, хутора. + зменшені назви з –К (ліска, ставка, майданчика) назви почуттів (болю, жалю, гніву) назви процесів, станів, властивостей, ознак, загальних і абстрактних понять (винятку, бігу, галасу, екзамену, конфлікту, ідеалу, принципу, стогону, звуку (якщо це термін, то звука). Але ривка, стрибка, стусана терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі (аналізу, електролізу, синтезу)+літературознавчі терміни (роману, стилю, сюжету, альманаху, епосу, жанру) назви ігор і танців (баскетболу, вальсу). Але гопака, козака складні безсуфіксні слова (крім назв істот) (водогону, родоводу). Але електровоза, пароплава географічні назви (крім населених пунктів) (Китаю, Криму, Донбасу) Назви річок: наголос на закінченні – а, -я (Дніпра, Дністра)         на основі - -у, -ю (Амуру, Бугу, Дунаю)

Закінчення іменників ІІ відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини

Алмаза (коштовний камінь) –алмазу (мінерал)Елемента (конкретне)–елементу (абстрактне) Акта (документ) – акту (дія) Апарата (прилад) –апарату (установа) Блока (частина споруди, машини) – блоку (об’єднання держав) Буряка (одиничне) –буряку (збірне) Вала (деталь машини)  -валу (насип)

Інструмента (одиничне) –інструменту (збірне) Пояса (предмет) – поясу (просторове поняття) Терміна (слово) –терміну (строк) Фактора (маклер) –фактору (чинник) Листопада (місяць) –листопаду (процес) Рима (місто) – Риму (держава)

Говорімо українською правильно

 Родовий чи знахiдний вiдмiнок додатка?

Як буде правильно сказати: писати (читати) листа чи лист, пришити ґудзик чи ґудзика? Такi питання часто виникають перед тими, хто негаразд вiдчуває дух української мови.

Про складні випадки наголошування слів

    Найчастіше порушують наголос у словах новий, випадок, середина, ненависть,

текстовий, фаховий. Слово випадок у літературній мові завжди мало і має тільки один наголос — на першому складі. Воно належить до цілої низки подібних щодо творення слів з наголосом на префіксі ви-:  вибалок, виняток, виросток, виселок, висновок тощо. Отже, наголос випадок неприродний для української мови. Слово ненависть, а також усі похідні від нього (ненависний, ненавидіти, ненавиджу й ін.) у літературній мові мають наголос на складі -на-.