Показ дописів із міткою Згадаймо великих. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Згадаймо великих. Показати всі дописи

середа, 15 червня 2016 р.

"Він був особливий, народний, справжній, найкращий..."



15 червня виповнилося б  75 років знаменитому українському акторові Іванові Миколайчуку.
На думку київського театрального критика Ольги Стельмашевської, сучасному кінематографу, як і суспільству в цілому, дуже не вистачає саме таких особистостей, таких героїв, таких кінозірок.
«Іван Миколайчук був справжньою кінозіркою 60-70-х років минулого століття. У ті роки майже жоден фільм не обходився без його участі. Він був особливий, народний, справжній, найкращий », - пояснює експерт.
Знаменитий режисер Сергій Параджанов казав: «Я не знаю більш, національного народного генія. До нього це був Довженко".
Звання народного артиста Івану Миколайчуку так і не присвоїли, бо тодішні чиновники винесли акторові вирок - «націоналіст».

Державну Шевченківську премію Іван Миколайчук отримав уже посмертно.

неділя, 6 березня 2016 р.

"Я з пісні народної виріс..."




Композитор Олександр Білаш народився в березні 1931 р. Не стало його у травні 2003-го. Немає на світі і його вірної супутниці, дружини Лариси Остапенко. А музику Білаша багато хто, як і раніше, пам'ятає і любить. Живуть у народі й незабутні "Два кольори", що стали символом його творчості, та й, мабуть, самого його життя, де було все: і "любов", і "журба". Але любові завжди було більше. 

четвер, 17 грудня 2015 р.

"Лицар і в любові, і у війні"



Микола Куліш був лицар і в любові, і у війні. Мобілізований в Одесі до війська, він, ризикуючи карою за дезертирство, вирвався до Олешок попрощатися і заручитися з своєю дівчиною Антоніною.

вівторок, 8 грудня 2015 р.

До Дня народження автора "Словника"





«Самоук» Борис Грінченко довго не міг отримати дозволу «патентованих філологів» редагувати словник, що згодом отримав його ім’я.

четвер, 8 жовтня 2015 р.

пʼятниця, 4 вересня 2015 р.

Легендарний керівник руху карпатських опришків



4 вересня 1700 року народився  Олекса Довбуш – легендарний ватажок карпатських опришків, про якого складено багато легенд та пісень.

середа, 18 березня 2015 р.

"Лицар краси і добра"

19 березня відзначають 120-річчя від Дня народження Максима Тадейовича Рильського. «Лицар краси і добра» Максим Рильський – перекладач, академік, фольклорист, талановитий педагог. 
Та передусім Максим Тадейович – видатний поет, продовжувач славних традицій класичної літератури. 

середа, 4 березня 2015 р.

Справжня ЛЮДИНА

У цей день 66 років тому народився видатний український композитор, поет, творець української поп-музики і просто ЛЮДИНА Володимир Івасюк, який поплатився життям за любов до України. У  21, будучи студентом Чернівецького медичного інституту, Володимир Івасюк пише пісні «Червона рута» й «Водограй», котрі стали одними з найвідоміших українських пісень у світі. 


"Червона рута"

середа, 25 лютого 2015 р.

Дещо з невідомого про Лесю Українку

Цікаво знати, що, якби Леся в наш час жила, її б однозначно назвали дитиною індиго.
А може, вона такою і була? У дитинстві Леся була надзвичайно кмітливою та схоплювала все на льоту. До прикладу, навчилася читати ще чотирирічною, шестирічною вона вже прекрасно вишивала, а у дев’ять – написала перший вірш.
Про рівень її розвитку свідчить також і те, що  девятнадцятилітньою Українка написала для сестри підручник «Стародавня історія східних народів». Крім того, поетеса знала сім мов – українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську та італійську. При чому зауважувала, що французькою спілкується краще, аніж російською. Важко не погодитися, що все це – і справді ознаки геніальності, адже не кожному таке дано.

пʼятниця, 6 лютого 2015 р.

Слово про Юрія Шовкопляса

Шовкопляс Юрій Юрійович – український письменник, прозаїк. Член літературної групи Пролітфронт у 1920-тих роках. Власкор «Літературної газети» (Москва) та «Літературної газети» (Київ). Обіймав посаду керівника кафедри журналістики Харківського університету (1949–1951) та Харківської організації СПУ (1953–1956). З 1956 по 1960 – головний редактор харківського журналу «Прапор».
Юрій Юрійович є автором багатьох збірок оповідань: «Геній», «Пробудження вночі» (1929), «Проникливість лікаря Піддубного», «Студенти», «Професор» (1930), «Договір на змагання» (1931), «Пригоди песика Джемки», «Лист» (1934),

понеділок, 2 лютого 2015 р.

Розстріляна пісня

Сьогодні  відзначаємо 114-річчя від дня народження Валер'яна Петровича Підмогильного.
Життя цього митця порівнюють із розстріляною піснею. Сучасники називали його «ходячою енциклопедією». За свідченням відомого письменника Юрія Смолича, з числа молодих письменників України 20-­30 років В. Підмогильний був «найпривабливіше інтелігентним, тонким і ранимим».

неділя, 1 лютого 2015 р.

Велич особистості


"Дійсними творцями життя є мислителі, апостоли ідеї. Справжніми пророками історичних подій є Митці і, в першу чергу — поети". Ці слова Євгена Маланюка варто сказати і про самого митця,         який творив як поет, критик, публіцист: його доробком користалися в багатьох країнах Європи, Америки. Українці, на жаль, були відгороджені від Маланюкової музи.

субота, 31 січня 2015 р.

Афоризми Євгена Маланюка

А я мушу незморено-просто -
Смолоскипом Тобі Одній
Я — кривавих шляхів апостол —
В голубі невечірні дні.
 *****   

Безкриле серце не окрилити.
***** 

Власне в цій елліністичності душі, в "елладності" геополітичного положення між Сходом і Заходом треба шукати причин, чому Україна, "між двома силами" існуючи, не здобулась на більше, ніж бути плацдармом для боротьби цих сил.
  *****   

Демон Мистецтва вибачає кров, морд, навіть зраду, навіть розпусту, вибачає всі злочини, крім одного, – злочину фальшу, злочину проти музикальності, проти вищої мистецької краси.
*****

 Знов на Богдановій дідизні
Історії свистять вітри,
Скрегочуть місяці залізні
Неповторимої пори.
*****
 
Малорос – це людина, яка капітулює ще до початку битви.
***** 

Малоросійство — це не політика і навіть не тактика, лише завжди апріорна і тотальна капітуляція.
Капітуляція ще перед боєм.
*****
 
Можна смерть лиш смертю здолати,
Тільки в тім таємниця буття.
І зерно мусить вмерти, щоб дати
В життєдавчому житі – Життя.
***** 

Напружений, незломно-гордий,
Залізних імператор строф —
Веду ці вірші, як когорти,
В обличчя творчих катастроф.
*****    

Нація — це невсипуща внутрішня "боротьба" сил формотворчих і ідеотворчих, з інертною масою ("більшістю") етносу.
*****    

Наша національна проблема – брак почуття ієрархії.
*****    

Необорима соняшна заглада —
Віки, віки — одна блакитна мить!
Куди ж поділа, степова Елладо,
Варязьку сталь і візантійську мідь?
***** 

Поезія має ту властивість, що зникнути навіки не може: заакумульована в ній творча енергія не лише не гине, а й має здібність періодично відроджуватися.
***** 

Та недаром, недаром весь степ кістками засіян
І на кожнім хресті придорожнім розіп'ято біль.
Припонтійським степам породи степового Месію,
Мадонно Диких Піль!
 *****   

Та страшно, страшно жить минулим...
Будучина — сліпий туман -
Над мертвих днів глухим намулом
Ховає вогники оман.
***** 

Українській душі бракує почуття трагічного, незважаючи на всю об’єктивну трагічність української історії.
***** 

Чому стилетом був мій стилос
І стилосом бував стилет.
*****

 Що ж таке малорос?
Це — тип національно-дефективний, скалічений психічно, духово, а — в наслідках, часом — і расово.
 *****   

Як в нації вождя нема,
Тоді вожді її – поети.

пʼятниця, 30 січня 2015 р.

Класик сучасної української дитячої літератури

Сьогодні виповнилося 85 років від дня народження класика сучасної української дитячої літератури Всеволода Зіновійовича Нестайка. Для багатьох українців його «Тореадори з Васюківки» – найулюбленіша книжка дитинства.
Як сам Нестайко писав, «коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство — догратися, досміятися, добешкетувати… Вихід був один — стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам’ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше».    

субота, 24 січня 2015 р.

"Українське обличчя" символізму

 Письменник Павло Григорович Тичина - один із найяскравіших національних письменників минулого століття, поет, поліглот. Часто зустрічається, що
Павло Тичина володів 14 мовами, проте в бібліотеці київського музею письменника зберігається близько 20 тисяч книг, які написані або мають позначки автора на 20 мовах. Він один з тих небагатьох, буквально одиниць, які уникли долі колег по творчому цеху - «розстріляного відродження», кольору української творчої інтелігенції.

четвер, 15 січня 2015 р.

Людина енциклопедичних знань

Серед учених початку XX ст., чиє життя було нерозривно пов'язане з Україною, дуже яск­равою особистістю є видатний сходознавець і сла­віст Агатангел Юхимович Кримський. Людина феноменальної пам'яті, глибоких знань і тонкої інтуїції. На запитання, якими мовами він володіє, жартував зазвичай, що легше перелічити ті, котри­ми він не володіє. Напружену працю вченого, педагога й адміністратора він поєд­нував із літературно-художньою творчістю, ввійшовши в історію україн­ської літератури як оригінальний поет і самобутній прозаїк.